набирать

набрать

1) набирати, набрати, (о мног.) понабирати що и чого в що, куди. [Набрав хліба, скільки схотів (Сл. Гр.). Вони понабирали за пазуху піску (Рудч.)]. -брать корзинку земляники - набрати (назбирати) кошик суниць. Я -брал много грибов - я назбирав багато грибів. -брать мешок муки - набрати мішок борошна. [Набери мішок борошна (Сл. Гр.)]. -брать материи на платье - краму (матерії) на вбрання набрати. Что (чего) -рёшь, то и понесёшь - чого набереш, те й понесеш. -ть войско - набирати, набрати, збирати, зібрати, вербувати, навербувати військо, (стар.) затягати, затягти військо. [Зібрав війська сорок тисяч (Пісня)]. -рать рекрутов - набирати рекрутів (вульг. некрутів). [Набирали некрутиків в неділеньку вранці (Пісня)];

2) (вбирать в себя) набирати, набрати, вбирати, увібрати, вгягати и втягувати, втягти що и чого (в себе). [Уже човник води набира (Чуб. V)]. Губка -рает воду - губка набирає (вбирає, втягає, всмоктує) воду (в себе). Весною вода, тепло -рает - на весні вода тепла набирає. Замолчал, как воды в рот -брал - замовчав, наче води в рот набрав;

3) типогр. - складати, скласти и (реже) зложити, набирати, набрати що. Который лист вы уже -раете? - котрий аркуш ви вже складаєте (набираєте)? Набранный -

1) набраний, назбираний. -ное войско - набране (навербоване, стар. затяжне) військо;

2) набраний, увібраний, втягнений;

3) типогр. - складений, зложенний, набраний.

* * *

несов.; сов. - набр`ать

1) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти

2) тип. складати, скла́сти (складу́, складе́ш), набира́ти, набра́ти и мног. понабира́ти